Замість вступного слова!.. :)
Признаюся - трохи вагався, кого обрати у якості наступних героїв. Не було якоїсь остаточної думки - на зразок: от саме вони і все!.. Зараз щасливий - бо відкрив прекрасний колектив, назва якого - КРЕМП. Не скажу, що до цього вони були для мене чимось невідомим - були "Зламай мене навпіл", була "Твоя весна", нарешті, була Лілія Мельник у списку друзів тут "вконтакті"...


Зараз же вони стали ближчими, хочеться, аби і для вас також - і завдання цієї сторінки - зробити це!..


«Мій шлях сріблястий місяць освітить, як давно я цього чекала, віриш?
Як хмари, я легкою ходою припливу до тебе, ти й не помітиш!» (КРЕМП - Привіт, Нью Йорк)


«Тій, що надихає..» (автор)


А далі, власне – те, що відрізняє наш матеріал від інших матеріалів! Те, що повинне «освіжити» сторінку, те, що відкриє вам гурт, зробить його ближчим!..


Це, може, не зовсім правильно розглядати гурт у призмі його лідера, але коли він стоїть із самих його витоків, коли переживає півдюжини змін у складі, коли пише слова і музику, коли співає і грає, організовує і піарить - це виправдано!
Це про неї - гарненька, творча, наполеглива... Вона притягує і захоплює своєю щирістю, почуттям гумору, безпосередністю... Одразу хочеться бути ближчим до неї - і підпис "Сергій" замість звичного "Шанувальник"у інтерв’ю - це один із кроків до цього :)


Звична кава, питання, вікно icq, по той бік екрану десь у мальовничих Чернівцях вона... І така своєрідна лінія "Бердичів - Чернівці", яку хочеться, аби відчули у всіх куточках нашої України!..

Сергій: ну що - традиційні вітання! Привіт, Ліль! Щасливий вітати тебе у рамках нашої рубрики «Майбутнє Української Музики»! :)
Ліля: привіт! Взаємно приємно! :)

Сергій: усе наше спілкування і втілення цієї рубрики у життя стає можливим завдяки Інтернету, тому для "розігріву" уже майже традиційний блок питань: чим для тебе є інет? Контакт? Для гурту? Відкриває якісь нові можливості? Як часто тебе можна зустріти "ВКонтакті"? Усіх додаєш "до друзів"? :)
Ліля: інет, наскільки я переконалась особливо за останній рік, є дуже потужна штука, яка поєднує серця (багато моїх знайомих познайомились саме завдяки інету, і контакту, зокрема), я знайшла багато друзів (дуже близьких друзів) через інтернет, але це здебільшого музиканти з інших міст. Тому ми, зазвичай, зустрічаємося в онлайні ввечері, бо не маємо можливості часто їздити один до одного. Тому, в першу чергу, інет - це спілкування з друзями. По-друге - це піар і промоушн. Особливо контакт - більшість часу я там в онлайн, але не з метою попереписуватись: "прівєт, як діла", а вирішити якійсь організаційні питання. Про більшість останніх концертів ми домовились саме в контактах, люди нас знаходять, узгоджуємо усі організаційні питання, тех- та побутовий райдери.
У друзі додаю усіх, але якщо хтось "надто інтенсивно" спілкується зі мною, ставлю в бан-лист :)
А ще я працюю веб-дизайнером, того я завжди онлайн. Інет - це ще робота... от, про найголовніше забула :)
Ще хотіла сказати, що дизайн нашого сайту - повністю мій, але буду скоро оновлювати.

Сергій: "КРЕМП" - що несуть в собі ці літери? Абревіатура? Як виникла назва?
Ліля: ой, питання про назву я боялась :) КРЕМП - не абревіатура, хоча кілька безглуздих трактувань на КРЕМП як на абревіатуру вже зароджувались в наших ясних головах )) З самого початку, коли ми тільки створились, у нас були інші пріоритети, інші уподобання, то ми називались Cramp, що з англійської означає "спазма, корч, судорога", але, як я казала вже, пріоритети змінились, музика змінилась, склад змінився, і ми стали КРЕМП (чомусь так склалось, що пишуть великими літерами), а якщо в трансліті - то "kremp" - а це слово не має лексичного значення, тому, по суті, назва зараз нічого не означає (я могла б придумати зараз тобі якесь безглузде трактування, але сказала, як є) Можливо, станемо колись абревіатурою публічно, а не лише всередині гурту.

Сергій: зараз вас у команді троє. Можеш як лідер описати кожного з учасників - коротенько, щось на зразок: "Веселий і скромний, прокидається після обіду, дуже файно готує макарони..." :)
Ліля: ну, я з ними не прокидаюсь, тому не знаю, коли точно (хоча - кілька разів було, але це лише тоді, коли ми десь на концерти виїжджаємо). Ну що я можу про них сказати - з ними не засумуєш :). Ліля часто любить їм порозповідати про свої "любовні діла", на що вони завжди кажуть одне: "Ну начялооооось... програма: "Дєвічьї сльози"..." але слухають, їм нема куди діватись. Було раз таке (після сольного концерту в Хмельницькому): хтось з слухачів підходить по завершенні й каже: "Така маленька - А ТАКА КУПА ПОЗИТИИИВУУУ!!!", а я ззаду чую від своїх (правда, шепотом, аби ніхто не почув ))): "Така маленька, а така пи*дючя!" - то була тоді фраза дня! )) Менеджер у нас теж дуже хороший друг, якщо ми сперечаємось - він нам дає ремня, купує нам поїсти (раз поїхав о третій ночі за шаурмою, бо ми були голодні після концерту). Як каже менеджер Роман Онуфрик: "Треба бути натрінєрованим, шоб з вами тусувати!.." :)

Сергій: у КРЕМПі (судячи з історії) часто міняються учасники. Постійні зміни складу – що це: пошук чогось ідеального, примхи фронтфуменши, різниця у поглядах?
Ліля: ну, єдине, що з даного списку не підходить - то це "примхи фронтфуменши", а так, здебільшого - це якісь обставини, які більше не дозволяють грати у гурті або ж різниця у поглядах. Ці зміни вже не на жарти набридли, але гірше ще нікому не ставало. Вкотре переконуюсь: все, що робиться - то на краще.

Сергій: з першого складу ти лишилася одна?
Ліля: з самого-самого-самого першого, який ще був зовсім несерйозним - то так, я одна лишилась.

Сергій: ти - ЛІДЕР в групі! Це твердження?!
Ліля: колись сумнівалась. Тепер, мабуть, так - це твердження.

Сергій: *THUMBS UP*! Хто займається фінансами, організацією?
Ліля: фінанси й організація - здебільшого, я та менеджер. Коли є можливість - басист Льоша домовляється.

Сергій: давай трошки "зачепимо" вашого менеджера...
Ліля: на даний момент - це один з моїх найкращих друзів, якого я знаю вже багато років. Він нам завжди допомагає. Колись зробила про нього таку картинку - як жарт!

Сергій: можна сказати "четвертий КРЕМПівець"

Ліля: ага :) Точно! Він так і говорить: "Ну шо - ми відлабали, ми поїхали, ми записали..."

Сергій: так, мабуть, і повинно бути! :)
В історії гурту на вашому сайті увага приділяється змінам у команді... Давай пройдемося по основних подіях!
Перша пісня: якщо пам'ятаєш - назва, рік?!
Ліля: пам'ятаю! Найперша наша пісня була написана на початку 2004 року. Називалась "Закохана в тінь", але ми її давно викинули з репертуару, та пам’ятаю я її дуже добре :) Десь в домашньому архіві навіть запис є.

Сергій: перший виступ?
Ліля: хм... треба подумати... Ну, я не пам’ятаю першого, здається, це був концерт у нашому рідному Будинку культури "Автограф", який нас виростив ще зі школи. А одним із перших - то був відбір на Червону Руту 2005, який ми пройшли і поїхали на фінал, і там, ще будучи манюнями, стали тільки дипломантами.

Сергій: :) Одразу уточню - почали грати зі школи? Кльово! Тими "манюнями" були однокласники?
Ліля: почали грати після 10-го класу, але то було таке - не грання, одна репетиція на 2-3 тижні. Півгурту було однокласниками, які і досі грають в інших чернівецьких гуртах, і був один друг - сусід майже. Але то тривало не довго. Однокласники невдовзі відокремились, і ми взяли двох хлопців, з якими познайомились на заняттях по гітарі (у нас був спільний викладач, який вчив надому). Один з цих хлопців - то Паша Чеботарян, який грав у гурті багато років, тільки рік тому ми з ним розпрощались.

Сергій: а перший гонорар пам’ятаєш?!
Ліля: звісно! :) Перший гонорар вийшов зовсім непоганим. То було на День Валентина (забула рік, зараз на сайті гляну :)) - початок 2007-го. Крутий корпоратив у одному з найкрутіших ресторанів у нашій області. Було сучасне весілля, без білого плаття, з діджеями, барменами. Корочє - отримали по піісят баксів, помімо піісят баксів - було все дуже вкусне і дуже дороге :)

Сергій: :) Перше відчуття популярності? А таке було? :)
Ліля: не сказала б, що і зараз відчуваю популярність (бо коли ти її занадто "відчуваєш" - то вже "зіркова хвороба" називається). Але коли беруть автографи - то завжди приємно :-[
Сєк, телефон дзвонить. Через дві хвилини: я тут, то ж завтра вручення - одногрупниці дзвонять :)

Уже сьогодні на ЖЖ Лілі знаходжу: "30-червень-2009. Отримала конвертик, в якому було три пластикові штучки та три папірчики: на одному пише "Атестат про повну загальну середню освіту", на іншому: "Диплом бакалавра англійської філології", на останньому: "Диплом магістра філології, викладач англійської мови та літератури". Тепер гарненько кладу цей конвертик у сервант..."

Сергій: які якості притаманні вашому колективу? Що вас єднає, тримає колективом? Крім музики, звичайно.
Ліля: навіть не знаю :) Ми, просто якійсь однакові, чи що :). Ну... в принципі, люди ми зовсім різні, навіть музику різну слухаємо. Навіть не знаю :) Любимо один одного. Навіть якщо і сваримось, все одно любимо.

Сергій: Ліль, маєш музичну освіту? Довго вчилася грати? В скільки років взяла гітару?
Ліля: музичної освіти не маю. Колись ходила до приватного викладача. Зараз сама займаюсь по-троху. По суті, я тільки ось цей рік почала нормально грати, коли лишилась у гурті єдиною "гітарою", бо так завжди гітарист другий щось шпіляв, а у мене гітара тільки висіла для виду, то я трохи за той час розслабилась і "втратила форму", зараз починаю набирати. Гітара акустична вдома була завжди, ще в дитинстві тато вчив грати "кузнєчіка", але я тим не надто цікавилась, бо ходила на танці :)

Сергій: я бачив тут - вконтакті в тебе на сторінці - фотоальбом "присвячений" гітарі - твоя улюблена?
Ліля: то я показувала друзям свій новий Телекастер. Тільки місяць тому зі Штатів приїхав. Давно про нього мріяла (зібраний спеціально під мене). Дуже горджусь такою кльовою гітарою :)
Сергій: подарунок чи замовлення?
Ліля: ну, я не знаю, це треба мати "в дружкАх" якогось олігарха, шоб дарував такі "подаруночки" )) Сама заробила на неї. Замовлення. Збирала по частинах, з допомогою, звичайно ж.

Сергій: до пісень! Скільки їх налічується в активі гурту?
Ліля: пісень взагалі дуууже багато, я маю на увазі тих, що назбирались з самого початку. А саме "в активі" - то програму для сольного концерту маємо - 16-17 пісень.

Сергій: на сторінці гурту вконтакті лише п’ять - де решта?
Ліля: одна нині висить на записі ще в студії, а інші - зараз вирішуємо, хочемо трохи змінити стратегію запису альбому, трохи змінити місце і саунд, тому поки що не пишемо. Десь через місяць почнемо. Решту можна почути на відео.

Сергій: у планах альбом?
Ліля: він мав би бути вже виданим у квітні, а записаним ще в лютому. Але у нас сталась грандіозна зміна - змінили басиста, попередній грав два з половиною роки. Тому, можна сказати, "бізнес-план" був перекреслений і все робилося майже з нуля.

Сергій: якісь дати є - коли саме можна чекати на появу платівки?
Ліля: не хочу зарікатись, бо хто зна, що чекає попереду. Думаю, що десь восени.

Сергій: розумію - я теж не люблю казати наперед :)
Ліля: ну, я люблю ДУМАТИ наперед, але це зовсім інша історія :)

Сергій: остання записана композиція? Де записуєтеся?

Ліля: зараз пишемось на студії "Буковина мюзік" у звукорежисера Олександра Мацька, але надалі плануємо зводитись у столиці (прописуватись тут, на цій же студії, але зводити вже там, тому і затримуємо альбом, вирішуємо всі нюанси). Останній запис - "Одного разу", на студії висить "Манхеттенський дощ".

Сергій: які пісні найчастіше виконуєте на власних виступах, які є найпопулярнішими?
Ліля: виконуємо, як я казала, десь 16-17. Виконуємо, здебільшого, останні і кілька перероблених старих пісень. Чомусь народу найбільше подобаються "Зламай мене навпіл" та "Фея", але особисто я найбільше люблю "Вероніку", басист любить "Манхеттенський дощ", а що любить барабанщик, я не знаю. Якщо мовчить - значить всі любить ))

Сергій: я здогадуюсь, але перепитаю - хто автор слів? :)
Ліля: я автор :)
Сергій: а музику хто пише?
Ліля: зараз найчастіше я придумую мелодію вокалу і накидую приблизно свою гітарну партію, а хлопці вже доробляють аранжування.

Сергій: Ліль, давай пробіжимося по вашим трекам! По тим, що доступні вконтакті!..
"ЗЛАМАЙ МЕНЕ НАВПІЛ" - ну, напевне, найзабойніша!

Ліля: зараз ми її троха переробили, стала ще забойнішою! Сама фраза, яка стала назвою, прийшла в голову безглуздо - коли в маршрутці проїжджала повз підйомний кран. Подивилась на нього і одразу в голові прозвучало "зламай мене навпіл"!

Сергій: плюс до того пісня має кліп! єдиний на даний час?
Ліля: ага, єдиний. Режисер Когос Григорій.

Сергій: можна почути його ідею в твоїх словах?
Ліля: ггг, навряд )) в тому то - і фішка!

Сергій: кумедненьке відео! *THUMBS UP*!

"ТВОЯ ВЕСНА". Повибирав ключові фрази: "з тобою без болю не уявляю життя", "облиш мене", "твоя весна мене вбиває"... Хто прототип? Під кого чи кому писався текст?

Ліля: "Твоя весна" - то довга історія. Пісня автобіографічна - якраз про весну, яка зовсім не була "моєю", в ту весну я багато пережила... багато того, що хотіло мене зламати, але я рада, що все витерпіла, і знаю, що стала сильнішою :) Прототип, звичайно ж, є.

Сергій: "ФЕЯ". Моя улюблена! :)
Ліля: про "Фею" багато сказати не можу, бо не знаю, що сказати :) Кожний, хто її слухає бачить в ній щось своє, розуміє по-своєму. Особливого прихованого сенсу в ній нема :)

Сергій: хто ж той "маленький янгол"? Хто фея? Чи це так - все умовно?
Ліля: особисто у мене - асоціації просто з маленьким хлопчиком, який закохався в дівчину, яка йому наснилась, і ніяк не може знайти такої в реальному житті :)

Сергій: "Чуєш, сонце, не турбуйся, я не наснюсь тобі!.." - а ці слова, мабуть, найкраще підходять тобі!
Ліля: напевне )) *я задумалась*

Сергій: "ВЕРОНІКА". Твоя улюблена, як ти писала! Чекаю пояснень! :) Автобіографічна?

Ліля: ні, не автобіографічна, не дай Боже! Вероніка сприймається завжди неправильно. Щоб розібратись в її сенсі, треба прочитати мою розповідь про Вероніку, яка є і на сайті разом із текстом, і в контакті. Саме оповідання написане в ту саму "не мою весну", а пісня вже за сюжетом оповідання. Напевне, я її дуже люблю, бо для мене вона асоціюється із грандіозними змінами у творчому житті, адже - це перша пісня зроблена нами в якості ТРІО!

Сергій: прочитаємо!.. "ОДНОГО РАЗУ". Найновіша з записаних: "як не крути: ти в небі, я – на землі..." Теж лірика пробиває і відчувається різниця в звучанні.

Ліля: ооо, "Одного разу" - то пісня сповнена нових переживань, свіжих вражень у житті. Все сказано досить образно. Просто пахне для мене свіжістю і новизною. Присвячувалась одній людині, але я давно вже не відчуваю того, про що написана пісня, але всеодно мені вона подобається. Запис вийшов трохи не таким як я собі уявляла, але то таке. Вживу вона звучить "живіше", чи що :)

Сергій: розкажи в декількох словах про ваші репетиції: де збираєтеся, як часто?
Ліля: на даний момент репетируємо знову в Будинку культури, з якого розпочали своє творче життя, бо на деякий час переходили по іншим точкам. По графіку - репетиції тричі на тиждень, але якщо не виходить, то пропускаємо, як і усі, по суті. Після поїздок і концертів, особливо після поїздок, по тижневі відпочиваємо один від одного )) А потім знову за роботу!

Сергій: давай тоді до концертів і виступів! Де востаннє грали?
Ліля: дафай! Останній виступ - на "Обнова фесті" в Чернівцях. Етно-духовний фестиваль. Великого масштабу, хоч проводиться тільки вдруге, але видно - крок вперед. Хоч у нас музика і не етно, але я вдягла коралі та народну спідницю - і проканало :)

Сергій: аби не забути - декілька слів про власний стиль в одязі? :)
Ліля: взагалі, одягаюсь по настрою і як зручно. Намагаюсь виглядати стильно, ненав’язливо, дехто каже, що "пахожа на малалєтку" :)
Сергій: :) Де вас можна буде почути влітку? Фестивалі?
Ліля: про фести поки що не знаю. Але десь 25-го липня у нас сольник у пабі в Тернополі ("Хмільне щастя"). У червні мав бути концерт у Рівному в клубі "Квадрат", але перенесли також десь на липень. А так - у нас все виясняється за тиждень-два до концерту.

Сергій: з ким із українських виконавців ви дружите?
Ліля: з чернівецькими дружим з усіма. А особисто з моїх дуже близьких друзів, до яких навіть у гості їздимо - то гурт "Безодня" (Хмельницький), відомий гурт "Біонік", який колись з Чернівців перебрався до столиці - то мої друзі вже багато років. Дружу з вокалістом колишньої "Інкунабули" львівської, зараз у Юрка свій проект "МОХІТО". Взагалі товаришуємо з купую гуртів. З Франика є друзі "Інший світ". Знаю особисто вокалістів "ЧЕЧЕ" та "Пропалої грамоти". Це я так кажу саме про СВОЇХ знайомих або друзів, яких знаю особисто, з якими ми не раз бачились і тусили. Мої хлопці мають там свої канали, менеджер свої. Я всіх і не перерахую, вибачайте, кого забула :) Взагалі, Українське музичне комюніті велике і всі один одного знають. Тому повторюсь, тут перераховую тільки хороших друзів, з якими не раз пересікалась у житті і ще пересічусь :)

Сергій: Ліль, таке питання напросилося! Як тебе кличуть-називають в команді та друзі?
Ліля: не повіриш!! )) "Ліля" )) Ну, кожний якось по-своєму. Наприклад, барабанщик кличе "Лільон" або "Зайчік", басист також "Зая" або "Лільон". Менеджер кличе "Дурочкою", але коли я його сильно виведу з себе )) Дехто з друзів (різні люди) кличуть: "Мальвіна", "Мала", "Кицюня" (подруги), "Клавдія Нікітішна" (за це отдєльне спасіба Сірожі з Безодні )))

Сергій: цікавишся музичними подіями в українському шоу-бізі? Що слухаєш з вітчизняного?!
Ліля: подіями в українському шоу-бізі цікавлюсь, слідкую, обговорюю з друзями, хвалю, критикую, люблю. Слухаю переважно британську музику, з вітчизняних слухаю все, що наразі на слуху і мене зацікавило, поважаю українські банди, слухаю колег, друзів. Рідко вмикаю М1.

Сергій: а зараз невеличкий "бліцик": питання-відповідь, питання-відповідь... Поїхали!.. :)

Сергій: головні речі у житті?
Ліля: живі і здорові родичі, музика, натхнення, вірні друзі, кохання і довіра.
Сергій: чи є фраза, вислів, а можливо пісня, яка б тебе характеризувала?
Ліля: якщо з нашого репертуару, то:
Мій шлях сріблястий місяць освітить, як давно я цього чекала, віриш?
Як хмари, я легкою ходою припливу до тебе, ти й не помітиш!
Я легка, я, наче пір’ячко в небі, я кружляю з чайками, знову без тебе.
Якщо хочеш, - закохаюсь у вітер, а хочеш, - прилечу до тебе, ти й не помітиш.
(КРЕМП - Привіт, Нью Йорк)

Сергій: свій звичайний день?
Ліля: майже щодня роблю дизайни до сайтів, вишу в інтернеті, граю на гітарі, читаю, спілкуюсь з друзями. Тричі на тиждень репетиції.
Сергій: чим займаєшся окрім музики?
Ліля: окрім музики займаюсь веб-дизайном і заробляю гроші )) Таких конкретних хобі нема, більшість занять пов’язані з музикою, а більше мені нічого не потрібно :)
Сергій: ким мріяла стати маленькою?
Ліля: мріяла співати у гурті (ніколи не думала про сольну кар’єру), бо любила Бекстріт Бойззз, і хотіла стати археологом :)
Сергій: маєш авто?
Ліля: не маю, але хочу, думаю про це. Ще не вирішила - чи воно мені СПРАВДІ потрібно.
Сергій: зріст? :)
Ліля: мєтр сестьдісят восємь з половиноу )) Размєр груді нє нада?

Сергій: що у тебе стоїть на рингтоні на телефоні?
Ліля: я рідко міняю рингтони, раз поклала і все. У мене їх кілька: Coldplay "Shiver" (на кількох людей, які вже не надто часто дзвонять), Death Cab for Cutie "Soul Meets Body" (на нєкоторих мальчіков ))), Snowpatrol "Chocolate" (загальний), коли мама дзвонить - бурундучки з фільму співають «Бум-чікі-бум-чік-чікі-пам-пам», коли тато - під музику кантрі кукарєкає півник.

Сергій: ставлення до політики?
Ліля: ставлюсь індиферентно, бо в моїй голові і так багато думок, якщо ще почну перейматись нашою клоунською державною політикою, то мої бабські мізки вибухнуть.
Сергій: спортом займаєшся?
Ліля: колись займалась ін-лайн скейтингом. Дуже добре ганяла. Ходила сім років на танці та гімнастику.
Сергій: читаєш? Жанри? Яку останню книжку прочитала?
Ліля: читаю. Всі жанри. Читаю зараз тільки книги в оригіналі англійською. Останню не пам’ятаю. Але сьогодні почала читати Jeffrey Archer "To cut a long story short".

Сергій: плани на літо?
Ліля: записати альбом. На море, відпочинки - поки не збираюсь. Заробити грошей і купити кілька важливих і дорогих речей. З’їздити до друзів, дати кілька запланованих концертів.

Сергій: я не знаю - трошки стьомно - але трохи про особисте! :) Можеш не відповідати!.. :)
Сімейний стан вконтакті - неодружена! Стоп! Навіть - неодружений?! Стать - чоловіча! Це з нагоди чого? Неодружена - це надовго?
Ліля: це так, в прикол )) А от чи на довго неодружена... хм... хто його знає? )) Не буду зарікатись.
Сергій: маєш хлопця?
Ліля: чи маю хлопця - ото нехай буде питання, яке вас добре помучить. Можливо, не маю... а можливо, і маю ))
Сергій: романи з учасниками гурту...
Ліля: не кручу романи з учасниками )) Один раз було - два роки зустрічались з колишнім басистом. Але тепер - стосунки в гурті - то заборона назавжди. Це нелогічно і неправильно.
Сергій: найгарніше чоловіче ім’я? Що цінуєш у хлопцях? Ідеальний у твоєму баченні?
Ліля: найгарнішим чоловічим іменем назвала свій новий телекастер - Патрік. Конкретних рис, які ціную - нема, всі люди унікальні, у кожному цінуєш щось своє. Ідеальних людей немає також. Якщо ми когось кохаємо чи просто любимо як друга, то ми приймаємо його з усіма недоліками і перевагами, так само, як приймають нас.

Сергій: тебе важко запросити на побачення?
Ліля: мене важко запросити на побачення :)
Сергій: добре, давай так - я зараз привселюдно запрошую тебе на побачення! Згодна? :)
Ліля: згідна :D

Сергій: і наостанок - твої побажання прихильникам і тим, хто вперше дізнався про "КРЕМП" з цих сторінок?
Ліля: нехай Вас завжди щось надихає! Коли маєш натхнення - дихається вільно, сонце світить яскравіше і завжди пахне весною!

Що ще тут додати!
Від себе додаю невеличкий епіграф до матеріалу... :)
Замість заключного слова!.. :)
© Увесь матеріал належить club2059647 і може бути використаний лише з дозволу його адміністрації!
Це не рекламний матеріал! Це не пишеться на замовлення! Це те - що з нами! Те, що нам подобається, що ми відчуваємо, з чим кохаємо, творимо, живемо!..